у межах або поза межами HTML-документа він має звернутися.
За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з
однієї веб-сторінки на іншу, завантажувати файли тощо. Як гіпер
посилання може були оформлений фрагмент тексту або графічний
об'єкт. Коли веб-сторінка відображаються у вікні браузера, тексто
ве посилання зазвичай виділено синім кольором і підкресленням.
Для переходу в місце, на яке вказує посилання, користувачу дос
татньо клацнути його текст.
Для створення гіперпосилання необхідно використовувати теги
<А> та </А>, визначивши для тегу <А> атрибут HREF. Його зна
ченням має бути адреса URL, на яку вказує посилання. Текст
посилання розташовують між тегами <А> і </А>.
Якщо веб-сторінка, на яку вказує посилання, розміщена на іншо
му веб-сайті, то значенням атрибута HREF має бути повна URL-
адреса з назвою протоколу включно; такі посилання називають
зовнішніми. Якщо ж гіперпосилання вказує на іншу сторінку того
самого сайту, то для пошуку документа достатньо задати лише
відносний шлях; таке посилання називають внутрішнім.
Гіперпосилання може вказувати на певне місце всередині сторін
ки, якщо туди попередньо вбудувати якір-мітку. Для визначення
якоря також використовують теги <А> і </А>, але замість атри
бута HREF задають атрибут NAME, значенням якого має бути ім'я
якоря. Воно може складатися з літер та цифр, але не повинно
містити символів пробілу. Якщо на сторінці є кілька міток, то
всі вони повинні мати різні назви.
Для створення посилання на встановлений якір потрібно у тегу
<А> зазначити його ім'я в кінці адреси URL після імені докумен
та, відокремивши його символом #. Символ # вказує на те, що
після нього записано назву мітки, а не ім'я файлу.
Посилання на мітку всередині поточного документа задають
так:
<А HREF="#назва_мітки">Текст посилання</А>.
Якщо в атрибуті HREF задати адресу електронної пошти зі словом
mailto : перед нею, то після вибору такого посилання можна
надіслати електронний лист, де в полі Кому буде записано цю
адресу.
У прикладі, який наводиться нижче, розглянуто застосування
гіперпосилань різного типу.
Приклад 2.3. HTML-документ, в якому використовуються
гіперпосилання та якорі
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>Посилання та якорі</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
Нові версії стандартних програм операційної системи
та найважливіші драйвери
можна знайти на веб-сайті компанії
<А HREF="http://www.microsoft.com/">Microsoft</A>.
<P>A тепер можна перейти на <А HREF="main.htm">
мою особисту сторінку</А>.
<Р>Про те, як зв'язатися з автором, розповідається
в <А HREF="#olenap">
кінці цієї сторінки</А>
<BR><BR>
Можна використати матеріали, що розміщені
<А href="text.doc"> в цьому текстовому документі.</А>
<BR><BR>
<А NAME="olenap"
HREF="mailto:olena@zirka.Iviv.ua">01ena@zirka.lviv.ua</A>
</BODY>
</HTML>
Такий вигляд матиме HTML-документ після його відтворення
браузером (рис. 2.6).
У цьому прикладі слово «Microsoft» міститься у тегу зовнішнього
гіперпосилання, а текст «мою особисту сторінку» — у тегу внутріш
нього посилання. Текст «кінці цієї сторінки» розміщений у тегу по
силання на якір, а «в цьому текстовому документі» — у тегу гіпер
посилання з атрибутом HREF, в якому задано зв'язок не з веб-сто-
рінкою, а з текстовим документом, котрий збережений у тій самій
папці, що й поточний HTML-документ. Текст «01ena@zirka.lviv.ua»
вміщено у тег, що описує мітку якоря, а в атрибуті HREF зазначе
но адресу електронної пошти.
Якщо відвідувач веб-сторінки скористається зовнішнім гіперпо-
силанням Microsoft, то відкриється сторінка, що міститься за ад
ресою: http://www.microsoft.com/. Після клацання гіперпосилання
мою особисту сторінку відкриється веб-сторінка, записана у файлі
main.htm, який міститься у тій самій папці, що й поточна сторін
ка. Після клацання внутрішнього посилання в цьому текстовому до
кументі відкриється вікно з текстовим документом text.doc, що міс
титься у поточній папці . Якщо скористатися посиланням на якір
кінці цієї сторінки, то зображення поточної веб-сторінки зміститься
так, що текст мітки «01ena@zirka.lviv.ua», з якою зв'язаний якір,
буде розміщений у видимій на екрані частині документа.
Водночас текст «Оlena@zirka.lviv.ua» є гіперпосиланням, скори
ставшись яким, користувач зможе надіслати листа за допомогою
настроєної на своєму комп'ютері електронної пошти за вказаною
в атрибуті HREF адресою — olena@zirka.lvlv.ua.
Розглянемо ще один приклад створення текстових гіперпосилань.
Припустимо, що у певній папці збережено два HTML-докумен
ти, які описують два напрями роботи фірми, — 1.html та 2.html.
Створимо веб-сторінку з переліком гіперпосилань, кожне з яких
ілюструватиме один із напрямів роботи фірми:
<HTML>
<TITLE>Моя фірма</TITLE>
<BODY>
<Н1><А HREF="l.html">Наша продукція</А></Н1>
<Н1><А HREF="2.html">Наші замовники</А></Н1>
</BODY>
</HTML>
У цьому прикладі таги гіперпосилань містяться в тегах заголовків
першого рівня. Тексти гіперпосилань будуть розташовані в окре
мих рядках і оформлені як заголовки першого рівня.
За умовчанням текстові гіперпосилання виділені синім кольором
і підкреслені , а якщо ними вже скористалися, то темно-черво
ним. Для зміни цих кольорів додамо відповідні атрибути до тегу
<BODY>: <BODY LINK=magenta ALINK=yellow>. Це означає, що
після першого завантаження веб-сторінки всі гіперпосилання бу
дуть фіолетового кольору, а якщо відвідувач скористається одним
із них, то колір його тексту стане жовтим (рис. 2.7). Це зручно,
коли на веб-сторінці є багато посилань, і відвідувач бажає по черзі переглянути їх: тоді надання іншого кольору відвіданим гіперпо-
силанням дає змогу систематизувати такий перегляд.
Якщо додати до тегу <BODY> атрибут BGCOLOR=cyan, то колір тла
веб-сторінки зміниться на світло-бірюзовий.