Щороку вже всімнадцяте радіодиктант об`єднує тисячі українців із метою засвідчення нашої національної неподільності. Сьогодні, 9 листопада 2017 р., у День української писемності, 65 учнів та 3 вчителів української мови та літератури змогли долучитися до цього масштабного дійства.

Напередодні трансляції по телебаченню заходу 10-класники розповіли всім присутнім (а зібралися учні 5– В, 6 – В, 9– А та 10 класів) про День писемності, виникнення її, Кирила та Мефодія, Нестора Літописця. Згадали й Петра Яцика та його дітище – радіодиктант, який уперше організували та провели в 2000 році.

• Цього року я та мої однокласники, учні інших класів мали змогу долучитися до XVІІ радіодиктанту національної єдності, що проходив під гаслом: «Нас багато, ми всі різні, але нас об’єднує спільна мета». Сам текст, підготовлений і прочитаний Олександром Авраменком, мав заголовок – «Наші пісні».
• Я вважаю, що такий захід є причиною для об`єднання всіх українців, незважаючи на їхнє сімейне чи матеріальне становище, місце проживання тощо. Нас дійсно об`єднує одна мета – збереження, розвиток і популяризація рідної української мови не тільки в нашій державі, а й далеко за її межами. Кожен із нас має не тільки досконало нею володіти, а й навчитися поширювати та навчати її кожного, хто виявить бажання.
• Спочатку ми маємо привчити себе до вживання української літературної мови щодня, адже тільки тоді, коли забудемо про вживання суржику, якого ще називають мовним покручем, дійсно можемо стверджувати, що робимо перший крок до утвердження української мови. Також важливо ніколи не соромитися нашої солов`іної, у жодному разі не можна нехтувати нею в будьякій життєвій ситуації, а слід бути прикладом для наслідування .

Вовчук Олександра, 10 клас

• Мені дуже сподобалося на заході!– із захопленням каже Щербатюк Дарія, учениця 6 – В класу. – Щороку намагатимуся не пропускати нагоди взяти участь у радіодиктанті, адже треба багато чому навчитися. Сьогодні зробила висновок: треба читати якомога більше!
• Під час радіодиктанту я , звичайно, хвилювалася, хоча пишу його вже втретє, – продовжує учениця 9– А класу Скопець Вероніка.– Усі посміхалися й раділи, адже сьогодні таке надзвичайне свято!
• А для мене це було вперше, – робить відкриття Бондаренко В. В., учень 9– А класу.– Було так незвично, дуже переживав, хвилювався, чи правильно написав та поставив розділові знаки.

Олександр Сліпенко зазначив, що частина школярів відішле текст радіодиктанту на перевірку, а дехто, як сказали ведучі заходу, повісить на стіну в рамочці й милуватиметься до наступного разу.

Радіодиктант національної єдності для справжніх українців, які не байдужі до майбутнього нашої країни, – особливе свято, завершує розповіді учнів Даценко Алла Василівна, учитель української мови та літератури. – З 2005 р. беру участь у такому заході, започаткованому великим меценатом родом із с. Верхнє Синьовидне.  Доля закинула Петра Яцика в Канаду, але й там, далеко від Батьківщини, ніколи не забував про землю батьків і вболівав за неї , та конкретними справами підтверджував безмежну любов. Він казав, що коли українець говорить іншою мовою, то це так неприродно, немов пси нявкають.

- Справа збереження рідної мови повинна стати державною, і саме даний захід сприятиме цьому. А взагалі це прекрасно, коли діти й дорослі, школярі та вчителі пишуть текст, який склав та озвучує .

О. Авраменко – автор експрес-уроків, які вчать нас не бути байдужими до рідного слова та поважати себе!

Тож приєднуйтеся до нас наступного року!