Незгасна пам’яті свіча

Незгасимою свічею пам’яті горять в історії України чорні дні Голодомору. Про це лихоліття не можна слухати чи читати без сліз - стільки у ньому людських страждань, горя, смертей. Адже це був один із найстрашніших періодів у житті українського народу.

Із року в рік останньої суботи листопада ми відзначаємо День пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Отож, напередодні цьго дня, 27 листопада, у бібліотеці Таращанської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 зібралися учні 3-Б та 4-Б класів на годину пам’яті «Скорботна свічка пам’яті святої», щоб згадати тих, хто прийняв мученицьку смерть, пом’янути мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору. У залі бібліотеки було розгорнуто тематичну виставку "Наш вічний біль..." та «Голодний рік, як чорна птиця над краєм змореним літав», на яких представлено книги, записи свідчень очевидців голодомору, розламану хлібину та запалену свічу.

Звучала вона, моторошна правда, із вуст бібліотекара школи Н.Г.Бурлій та вчителів вищезгаданих початкових класів А.П.Гончаренко та С.В.Більської. Голодомор 1932-1933 років забрав мільйони людей. Попелом лежать ці мільйони на цвинтарях, у садках, повсюди. Гарячим, пекучим попелом. Сьогодні, через багато років після трагедії, жахливо проходити стежками чорного злочину, який пройшов по нашій родючій українській землі.

Насамкінець так званої виховної години усі пристуні учні та вчителі запалили свічки, хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих – безневинних жертв тоталітарного режиму.

У суботу, 28 листопада, небайдужі рівно о 16-й годині, як і по всій державі, запалили пам’ятні свічки, котрі, напевно, заясніли майже в усіх оселях жителів міста і сіл Таращанщини на знак скорботи і вшанування пам’яті про мільйони загублених життів співвітчизників.