Україна! Країна смутку й краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути й барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

Україна завжди славилася своїми традиціями, народними забавами й людьми. Не винятком є в українського народу й Андріївські вечорниці. Вечір напередодні цього свята вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цьогоріч, а також долучитися до дівочих і парубочих ворожінь.  

Неперевершені українські Андріївські вечорниці відбулися 13 грудня й у Таращанській ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Яблуку ніде було впасти: стільки бажаючих було подивитися на прем’єру однолітків та учнів. 

Перед глядачами немовби ожила справжня українська хатина, прикрашена декораціями. Учні старших класів, юні актори, а також учителі, одягнені в українські національні костюми, грали уривки із відомих творів української літератури, виконували різного роду пісні й запальні танці, які теж були неодмінною рисою вистави. Дійшов час і до ворожіння, адже, які ж Андріївські вечорниці без нього. А яким вражаючим дійством було кусання калити: на це треба тільки дивитися!   

Не обійшлося на святі й без частування гостей і присутніх смачними варениками, пиріжками, запашною калитою й узваром. І все це наше рідне, українське, про яке не слід забувати. 

Ось так й ожили перед нами ігри й забави нашого українського народу. І головне, аби вони й надалі не пішли в забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тому бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю, бо в ній розум, кмітливість, гумор, надія та світло завтрашнього дня. Нехай у кожного українця живим вогником світяться обереги пам'яті, бо саме пам'ять про наш рід, його традиції – запорука чудового майбутнього й миру в усьому світі!