У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

                                   Д. Павличко

У лютневі дні вшановують відвагу, силу духу й жертовність громадян, які вийшли на мирний протест і віддали своє життя на  Майдані (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права й свободу людини, європейське майбутнє України. Схиляємось у скорботі перед загиблими! Мабуть, весь світ плаче. Не до радощів у цей час. Та, напевне, так уже, нам, українцям, судилося на віку, що радість і горе йдуть поруч. Здається, якби 5-класники не читали повість З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»,

де зазначено, що в дні найбільших національних свят та урочистостей українці одягають вишиванку, то, очевидно, і не згадали б ми про День рідної мови, який відзначають 21 лютого  з 2000 року (хай пробачать мені, та дане свято не стало таким, про яке всі знають і пам`ятають!).

Оскільки з 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Тож учні 5– В, 8– А та 9 – А класів вирішили з ініціативи вчителя А. В. Даценко взяти участь у конкурсі на кращого знавця рідної української мови.

Велична, щедра і прекрасна мова,

 Прозора й чиста, як гірська вода, —

 То України мова барвінкова, —

 Така багата й вічно молода.

Ось діти, по-святковому вбрані, схилилися над завданнями. Слово матері, слово народної пісні… Під ніжний неповторний спів Квітки Цісик, яку, як сказала Алла Василівна, радить відкрити для себе: американка українського походження, проживаючи на чужині, співала за кордоном, а українську душу відчувала глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту». «Квітка на асфальті» (так названо цю аудіомісіонерку) «зробила для пропаганди української душі у світі, мабуть, більше, ніж президенти».  

Швидко виконано завдання, і ось уже учасники заходу ознайомлюються з книгою «Українська легко! Мова ДНК нації». Кожен, хто не байдужий до власного мовлення, може самостійно в Інтернеті відшукати яскраві ілюстрації книги й, слідуючи за лепетуном, опановувати наголос, синоніми, фразеологізми та боротися з суржиком.

Мабуть, не зроблю відкриття про експрес-уроки з О. Авраменком, який підготував для тих, хто хоче говорити правильно, більше 100 уроків, які демонструють на каналі «1+1» під час телевізійної передачі «Сніданок з «1+1». 8-класники та 9-класники впізнали ведучого та його цікаві уроки, а для 5-класників це стало відкриттям.

•  Що вас, діти, спонукає брати участь у даному заході? – звернулась я до учнів.
• Я дуже люблю вивчати рідну мову й розмовляти нею! А також мені хочеться дізнатися, який у мене рівень знань, а результат буде мотивацією. Знаючи свою мову та плекаючи її, ми створюємо щасливе майбутнє своєї держави. І дуже прикро, що не всі згадали про сьогоднішнє свято. І пам’ятайте: «Дбаючи про чистоту своєї мови (цікаво, ви впізнали настанову О. Авраменка?), ви поважаєте не тільки себе, а й своїх співрозмовників!» – ось так по-дорослому відповіла Надія Присяжнюк, учениця 8– А класу.
• А Олександра Вовчук, учениця 9 – А класу, зазначила, що дане свято повинно стати дуже важливим для кожного українця, адже, поки існує мова – існує й народ. Коли ж відібрати в народу мову, він зникне назавжди. Тож День рідної мови нагадує нам про важливість української мови як рідної, збереження її, пробуджує національну свідомість і єднає народ як націю.

Софія Наджафова, учениця 8 – А класу, переконана: щоб досягти успіхів у навчанні та в майбутньому, закінчивши школу, треба знати нашу рідну мову:

Вона, як ніжна пісня колискова,

 Заходить в серце й душу з ранніх літ,

 Ця мова, наче пташка світанкова,

 Що гордо лине в свій стрімкий політ.

• Я закликаю всіх старанно вивчати нашу мову, адже завдяки цьому ми вдосконалюємося! – завершила свою розповідь Софія.

Зробивши колективне фото на пам’ять, в очікуванні результатів конкурсу юні шанувальники  рідного слова продовжили навчання цього дня.

Приємно зазначити, що найкращих результатів у проведеному конкурсі досягли такі учасники: Олександра Вовчук, Надія Присяжнюк, Софія Швець, Ангеліна Лисаченко та Валерія Бакал!

  Мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.

Це символ мудрості твоєї,

 Моя Вкраїно. Він горить!

 Тож мови рідної своєї

 Не відцураймось ні на мить!

Алла Даценко, учитель української мови та літератури Таращанської ЗОШ І – ІІІ ст. №2.