Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно моєму народу болить?!
Б. Олійник
26 квітня 2018 р. в Таращанській ЗОШ І –ІІІ ст. №2 було проведено виховний захід «Чорнобиль не має минулого» для учнів 5 – 6 класів.
Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука й трагедія, це подвиг і безсилля, це пам`ять, це наш нестерпний біль.
Сьогодні ми згадали про одну з найбільших катастроф, що сталася 32 роки тому не лише в Україні, Європі, а й у світі. 26 квітня – це день, коли кожна людина повинна поставити собі запитання: для чого і як живу на світі, чим можу допомогти іншій людині, яка потребує цього? Адже сама природа нас застерігає: люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними, а пам’ятайте, що доля планети, усього людства, ваше майбутнє залежить від вас!
Організатори заходу – Даценко А. В., Лахман Т. Я., Клименко Т. М., Рибалко Ю. М.. Учні 10, 6 –В та 6– Б класів розповіли присутнім про страшні події 32-річної давності, декламували поетичні рядки, переглянули відео, запалили свічечки пам’яті, ушанували загиблих у боротьбі з радіаційною стихією.
На виховний захід було запрошено свідка далеких від дітей подій, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – Володимира Васильовича Бурлія. Затамувавши подих, діти зі сльозами на очах слухали розповідь нашого земляка. Для нас, учнів та вчителів, завжди такими зворушливими є спогади Володимира Васильовича! Саме завдяки таким людям, як він, Україна тоді, 32 роки тому, загасила розбурхану стихію! А сьогодні ми через стільки років маємо за честь слухати Володимира Васильовича й висловити йому слова подяки!
Розповідь Бурлія В. В. продовжила його дружина – бібліотекар Ніна Григорівна Бурлій, яка тоді, у далекому 1986 році, переживала за чоловіка , підтримувала його, споряджала серед ночі в дорогу, а тепер переповідає несказане й незабутнє.
Тож ми щиро вдячні Володимирові Васильовичу, учасникові ліквідації наслідків однієї з найбільших техногенних катастроф людства XX століття, та
Всім тим, хто виявив героїзм, самовідданість та мужність в екстремальних умовах Чорнобиля 1986 року!
Низько вклоняємося всім ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС нашого району, які 32 роки тому, не шкодуючи здоров`я й життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха, щоб якомога швидше ліквідувати наслідки катастрофи.
Бажаємо вам та рідним міцного здоров`я, життєвої енергії, сімейного затишку, щастя, миру, добра! Хай завжди поруч із вами буде подяка людей за вашу добру справу!
А всім присутнім ведучі свята – Вовчук О., Пахольницька Д., Рябикін В., Тимошенко А., Телегей А. та Бурлій Н. Г.– зичили бути зоровими, радіти життю й оберігати від нещастя рідну землю, щоб подібне лихо ніколи знову не спіткало нас!
Цікаво було дізнатися, що ж думають про дану подію та виховний захід ті,для кого й було його проведено.
Учні 6-В класу зазначили: «Це допоможе дізнатися про нашу трагічну історію» (Швець С.), «Дуже було жаль тих, хто загинув» (Токарева А.),
«Мені було дуже приємно познайомитися з Володимиром Васильовичем Бурлієм» (Шапаренко С.), «Пишаємося, що в нашому рідному місті є люди, які стали на захист країни в екстремальних умовах» (Тимошенко А.).
Одним словом, більшість опитаних відповіли , що Чорнобиль – це наша історія, а її треба знати, щоб трагедія 1986 р. ніколи не повторилася.
А на пам`ять про незабутню зустріч учасники виховного заходу зробили колективне фото.
|