Дівчина-тростинка
Опівночі до хати почали злітатись всілякі відьми, упирі й чорти. Набилося їх стільки, що не було де ні спати, ні стати. Іванко вийняв віск з одного вуха і почув: - Чула, що йде і третій леґінь визволяти дівчину з тростини. Але я йому покажу, по чому лікоть кваші. Я перстень заховала в Залізній горі. Уранці відьма розбудила хлопця і спитала: - Ти щось чув, Іванку? - Ні, бабко, я спав, як камінь. Хлопець почав збиратися в дорогу. - Я йду з тобою,- сказав третій кіт.- Бабу ми обдуримо. Ти зловиш кота й прив'яжеш замість мене. Баба стара й підсліпувата, не скоро помітить. Іванко так і зробив. Довго йшли чи мало - прийшли у чисте поле. Раптом у повітрі загуділо. Котик сказав: - Це баба вже летить за нами. Видно, упізнала підкинутого кота. Але я хитріший... Він вигріб яму і сказав: - Залізай сюди! Іванко заліз, сховався разом з котиком. Баба пролетіла і пропала. Іванко і котик вибралися з ями і вирушили далі. Ішли день, другий, третій - прибули до печери.

1
2
3
4
Початок
Правила користування
Інформація про автора